Ручна осколкова граната Ф-1 | |
---|---|
«лимонка»; в англомовних джерелах F1 grenade | |
Країна | СРСР |
Використовується | В реалі до сьогодні У грі Medal of Honor: Allied Assault - Spearhead, місія 3, Берлін; при взаємодії з радянськими військами |
Ручна осколкова граната Ф-1 (індекс ГРАУ — 57-Г-721) — ручна граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Кидати гранату можна з різних положень і лише з-за укриття, з бронетранспортера або танку. Оскільки Ф-1 є гранатою оборонної дії, то радіус ураження осколками значно перевищює радіус можливого вкидання гранати.
Опис прототипу[]
Ф-1 була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. (не плутати з сучасною F1 у пластиковому корпусі та напівготовими осколками) та англійської гранати системи Лемона, що постачались у Росію в роки Першої світової війни, звідки й назва Ф-1 та прізвисько «лимонка», що не має стосунку до фрукта. З причин розробки нової гранати для радянських військ можна вказати багаточисленні недоліки попередниці РГД-33, то ж 1939 р. було прийняте рішення про розробку нової оборонної гранати та доручене Ф. І. Храмееву з яким він впорався протягом двох місяців. На озброєння РККА граната прийнята з дистанційним запалом «Ковешникова» з займанням капсуля дистанційної дії (ударним механізмом). У 1941 р. замість запалу «Ковешникова» був прийнятий простіший у виробництві та використанні УЗРГ системи Е. М. Вицені. У військах граната крім «лимонки» отримала також прізвиська «фенюша».
Знята з озброєння в СРСР в 1988, але використовується всіма арміями пострадянського простору. У Російській федерації станом на 2013 на утилізацію було виставлено 365681 гранат Ф-1.
Характеристики та конструкція[]
Граната Ф-1 має наступні характеристики:
- Дистанція вкидання — 35-45 м.
- Максимальна дистанція ураження осколками — 200 м.
- Найімовірніша дистанція ураження осколками — 30-35 м.
- Час затримки вибуху — 3,2-4,2 с.
- Кількість осколків — до 300 шт.
Ф-1 складається з корпусу, вибухового заряду та запалу. У корпусі гранати розміщується вибуховий заряд та запал, також корпус слугує матеріалом для утворення осколків при розриві корпусу вибухом. Корпус гранати виробляється з чавуну, з поздовжніми й поперечними борознами, по яким граната зазвичай розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні або транспортуванні гранат в цей отвір вгвинчена масова пробка. Вибуховий заряд заповнює корпус, та слугує для розриву гранати на осколки. Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) призначається для підриву вибухового заряду.
Виноски[]
|
|